У Василіянському інституті презентували монографію українських і литовських науковців про Вільнюський монастир

22 травня у Василіянському інституті відбулася презентація колективної монографії «На перехресті культур: монастир і храм Пресвятої Трійці», яка вміщена у XVІ томі серії «Київське християнство».

Третю презентацію спільного наукового доробку 12-ти литовських і 12-ти українських науковців розпочав ректор Василіянського інституту о. Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ. Він, зокрема, зазначив, що традиція василіянських студій зродилися саме у Віленському монастирі. Натомість Протоархимандрит Василіянського Чину о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ назвав науковий доробок причиною радості і честі, оскільки він «віддзеркалює контекст цілої Церкви і призначений залишити слід на майбутнє». Тому генеральний настоятель висловив вдячність дослідникам і всім, хто спричинився до появи монографії.

Більше про серію «Київське християнство» розповів декан філософсько-богословського факультету УКУ о.д. Роман Завійський. Він також зазначив, що ХVІ том цієї серії відобразив багатство різноманітних контекстів Віленського монастиря.

Організатор презентації професор Ігор Скочиляс поділився своїм досвідом підготовки наукового видання та виокремив плідну співпрацю Вільнюського і Українського Католицького університетів, які спільно досліджували спадщину василіянського монастиря. Крім того, науковець анонсував появу другого видання монографії, де вміщений додатковий широкий спектр джерельного матеріалу. Ці джерела показують побут ченців на щодень, їхнє входження у литовську культуру та особливості вшанування постаті св. Йосафата.

Розповідаючи про значення Віленського монастиря, п. Ігор сказав: «Поява Унійної Церкви без Віленського монастиря була б неможливою». Йдеться, зокрема, за Йосафата Кунцевича, чий духовний героїзм заклав перший камінь появи благочестя в унійному монастирі Вільна. А прагматичність, вишкіл та освіченість Йосифа Велямина Рутського створили у цьому монастирі живу спільноту, яка зродила Унійну Церкву та монашество. Саме спільнота Віленського монастиря, на думку професора Скочиляса, вказувала ідентичність Унійної Церкви і надавала ці імпульси всій Церкві; саме з Віленського монастиря інші ченці брали приклад будування католицької ідентичності. Цей же монастир віддзеркалив реакцію монашества на політичні зміни у державі.

У свою чергу п. Олег Дух, співавтор монографії, розповів про жіноче унійне монашество Вільна та його яскравого представника у постаті с. Василини Сапіжанки, визначної шляхтянки Великого Литовського Королівства, яка вступила до монастиря та реформувала жіноче чернецтво на теренах сучасної Литви й Білорусі.

Про роль св. Йосафата і митрополита Рутського нагадав також о. Павло Кречун, ЧСВВ, котрий доклав свої зусилля до авторства наукового збірника. Він зазначив, що багато ще не є досліджено та заохотив молодих ченців до наукової праці у цій галузі.

Ще один співавтор Іван Альмес поділився з присутніми своїми розвідками про друкарню та бібліотеку Віленського монастиря.

Після коротких виступів про історію творення, майбутні наукові проекти та ювілеї, організатори і дослідники монографії урочисто вручили спільний науковий доробок Протоархимандриту ЧСВВ та ректору Василіянського інституту.

Прес-служба osbm.in.ua

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар