У Литві відбулося святкування 70-річного ювілею пані Алдони Васіля́ускєнє – відомої і в Україні д-ра історичних наук, співпрацівника двох університетів Литви – Шяуляйського та Вільнюського едукологічного і одного з України – Львівського національного ім. Івана Франка, а також члена Католицької наукової академії Литви.

Урочистість розпочалася Божественною Літургією у храмі св. Гіацинта рідного містечка Алдони Васіляускєнє – Ска́пішкіса, що на північному сході Литви. Службу Божу, яка відбулася якраз у день згадки св. Іґнатія Лойоли у календарі Вселенської Церкви, очолив єпископ-емерит Паневєжіський Католицької Церкви Литви Йонас Кауня́цкас, а співслужили йому вісім священиків з різних регіонів Литви та три священики УГКЦ. У своїй проповіді єпископ навів приклад світоспоглядання засновника чину єзуїтів через запитання – призму бачення світу «Чому?» і таке ж бачення світу у житті та діяльності ювіліатки.

Прикметно, що ювілей життєвого шляху Алдони Васіляускєнє співпав зі ще двома – 50-річчям педагогічної праці і 40-річчям фахової праці як історика, іншими дещо меншими ювілеями, а вся її праця відзначена численними високими урядовими та громадськими нагородами Литви, України, інших країн.

Опісля у переповненій залі Центру культури містечка Ска́пішкіс відбувся захід, присвячений цим ювілеям. Вітання щедро обдарованій талантами доньці литовського народу надіслали вищі представники Литовської держави – радник Президента Далі Ґрібау́скайтє, прем’єр–міністр А́льґірдас Буткя́вічюс, міністр освіти і науки Аудро́нє Пітрє́нєнє. Також, окрім привітань від інших міністерств, урядових та муніципальних установ, ювілярку особисто привітали ректори Вільнюського едукологічного та Шяуляйського університетів – академік Академії наук Литви проф. А́льґірдас Ґайжу́тіс і проф. Дона́тас Юрґа́йтіс.

Оскільки доля Алдони Васіляускєнє склалася нелегко – її батько за допомогу партизанам Литви був репресований на 15 років, а уся родина і мама мусили переховуватися від влади – то з самого дитинства, до повернення батьків у 1956 р., вона виховувалася у парафіяльному домі, а на її світогляд і життєві вартості великий вплив мали священики, що працювали на парафії у рідному містечку А. Васіляускєнє.

Тож численними є праці д-ра А. Васіляускєнє про литовських священиків, і не менш численними були привітання від священиків, монсеньйорів і прелатів з різних місць праці і заходів, присвячених релігійному життю та Церкві у Литві, звичайно ж, за участі А. Васіляускєнє.

Від отців Василіян привітати ювіліатку прибули ректор Василіянського Інституту філософсько-богословських студій ім. Й. В. Рутського о. Йосафат Хаймик ЧСВВ (Брюховичі-Львів, Україна) та колишній ректор цього ж Інституті о. Діонізій Заведюк ЧСВВ (Рим, Італія), який зачитав привітання д-ру А. Васіляускєнє з нагоди ювілеїв від Протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя оо. Василіян в Україні о. Пантелеймона Саламахи ЧСВВ, та д. Іпатій Ващишин, ЧСВВ (Львів). Також слова вітання склав і о. Павло Яхимець ЧСВВ – настоятель Вільнюського Василіянського монастиря у та парох храму Прсв. Трійці УГКЦ, що у Вільнюсі, зачитавши водночас найкращі побажання ювілярці від священиків і колег п. Алдони з України.

Усі, хто вітав д-ра А. Васіляускєнє з ювілеями, згадували численні плоди її праці в галузі історії – 16 монографій, 400 наукових статей, 1500 статей у періодиці Литви, України та інших країн, а аткож велике завзяття до кропіткої праці історика. Священики х казали, що якби вони мали такий запал і ревність, як д-р А. Васіляускєнє, то вже були б святими.

Саме любов до історії відкрила українську сторінку у житті А. Васіляускєнє. У ювілейному 2000 році з її ініціативи було засновано Асоціацію литовських і українських істориків, ставши президентом якої, А. Васіляускєнє за тему своїх досліджень взяла історію Чину св. Василія Великого, починаючи з його витоків і заснування у древній столиці Великого князівства Литовського майже 400 років тому. Праця на цій ниві, власне як і на будь-якій іншій, дала чималий врожай – вже відбулося 11 міжнародних конференцій з історії ЧСВВ, 5 з яких – в Україні, а 6 – у Литві. Одним із організатором усіх цих конференцій, разом з оо. Василіянами, і автором доповідей на них постійно була у А. Васіляускєнє.

На додаток до багатьох теплих, щирих і зворушливих слів з уст священиків, працівників освіти і культури, краєзнавців, людей,що плекають історію свого краю та звеличують і зберігають пам'ять про його відомих людей і події, гарним акцентом цього затишного вечора було інсценізоване вітання ювілярці від школярів місцевої школи, базоване на монографії д-ра А. Васіляускєнє, присвяченій книзі о. Василя Зінька «Сестра Рафаїла» - про доньку литовця і українки, що стала монахинею і перебувала усе життя на місійній діяльності у далекій від Литви й України Бразилії, а також коротко представлений дітьми її життєпис – якби це говорила усім присутнім сама А. Васіляускєнє.

З усіх вітань найбільш влучними і змістовними були слова однієї найближчої приятельки ювілярки, з якою вони росли на одній парафії – так само й далі любити Бога і людей, що, напевно, і є життєвим мотто д-ра Алдони Васіля́ускєнє.

 Василь Капкан

Редактор "Парафіяльного Слова"

при Церкві Прсв. Трійці греко-католиків Литви (м.Вільнюс)