У Луцькому монастирі відбулася третя Всекраїнська проща узалежнених

1-2 вересня з благословення владики Йосафата Говери Отці Василіяни спільно з Комісією у справах охорони здоров’я Луцького екзархату (голова — о. Леонід Григоренко, ЧНІ) от уже втретє організували молитовну прощу за узалежнених до Луцького Василіянського монастиря. Окрім місцевих вірних у ній взяли участь прочани зі Львова, Ковеля, Рожищ, Тернополя, Ківерців, Павлова, Камінь-Каширська, Володимир-Волинська, Дубно, Івано-Франківщини та інших міст і містечок.

Українська Греко-Католицька Церква завжди була небайдужою до долі узалежнених осіб та їх сімей, а тому постійно провадить діяльність, спрямовану на попередження та зцілення людей від різного роду узалежнень. Основним проханням молільників на прощі у Луцьку стало: допомогти людям з різними залежностями їх подолати і відновити образ Божої дитини.

Розпочалась програма паломництва освяченням ікони «Пресвятої Трійці», яку написав молодий іконописець - Володимир Стахів, піддияконськими свяченнями брата Олександра та Архиєреською Божественною Літургією, яку очолив владика Йосафат Говера у співслужінні ігумена о. Терентія Цапчука, ЧСВВ та інших ієромонахів та священослужителів. Після завершення Літургії відбулось Соборування та Водосвяття зі свічками на території монастиря.

Під час вечері військова кухня частувала прочан смачною кашею й чаєм, а монастирська кухня — запашною кавою. Продовжилися молитовні чування співаною вервицею, Хресною дорогою, молитвою перед Найсвятішими Тайнами. Під час спільної молитви своїми свідченнями із паломниками ділились члени спільноти Анонімних Алкоголіків та Ал-Анон (спільнота родичів анонімних алкоголіків). Завершилась проща Божественною Літургією, яку очолив о. Йосиф Будай, ЧСВВ.

Богослужіння супроводжував спів прицерковних хорів «Елеос» та Цариці Миру. Під час прощі вірні чисельно приступили до Святих Тайн Сповіді та Євхаристії.

Висловлюємо щиру вдячність організаторам та благодійникам за проведення прощі та усім її учасникам за небайдужість до болю ближнього і молитовну підтримку один одного. Адже, якщо ми, з Божої ласки, й самі не є узалежненими, то чи не щодня, хоча б йдучи по вулиці, зустрічаємося із драмою життя людей узалежнених, яким можемо і повинні допомагати у цій боротьбі за вічне життя молитвою особистою та спільною.

За матеріалами: osbm.lutsk.ua

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар