Ось прийшло літо і знову настав час, коли потрібно їхати відпочивати! Ну і як літо без "Острову скарбів"?
Отож цього року, як і минулого, організував табір отець Юстин Борис разом із керівником табору Олею Німою і п'ятьма веселими, енергійними і досвідченими аніматорами, які всі дні у таборі проводили зі своїми діточками, і навчали їх чогось нового і цікавого.
Це дійство відбувалося з 7 по 19 липня 2015 р. у Моршині, де знаходиться джерело біля якого дітям з'явився образ Матері Божої.
Сюди приїхали 54 зовсім різних дітей зі своїми захопленнями, але у яких після табору залишилося у серці море позитивних емоцій і відчуттів.
З першого ж дня дітей було розділено на 4 команди і першим завданням для них було придумати назву, представлення і гасло команди, у чому їм допомагали із задоволенням аніматори. Командні завдання зближували і здружували дітей, робили команду сильнішою, що і допомагало їм перемагати у наступних змаганнях. Впродовж всіх днів табору був розпорядок, якого діти мали дотримуватися. Кожного дня у дітей була Свята Літургія, яку проводив отець Юстин.
Усі дні у таборі були неймовірно цікавими і різноманітними. Щодня була катехизація, на якій діти разом з отцем говорили про життя, як дар, життя, як любов… А щоб краще було дітям сприйняти те, про що вони говорили, отець включав відео які стосувалися теми тієї чи іншої катехизації. Також кожного дня відбувалися різноманітні конкурси, такі як: фотоквест, конкурс артистичності, конкурс талантів - у якому усі могли показати свій талант . Крім ігор діти радо йшли на гуртки, на яких кожен міг зробити щось власними руками. Але попри насичений графік діти обов'язково мали вільний час, на якому могли пограти у футбол, волейбол, теніс, або просто полежати у будиночку. Також, коли була гарна погода усі з радістю вирушали на озеро, де весело проводили час.
Всім учасникам табору надзвичайно сподобався виїздний день, який діти провели в селі Розгірче, адже на протязі цілого дня вони відвідали скельний монастир, церковцю і страусину ферму, на якій діти могли навіть погодувати власноруч страусів.
Не забували вони і про чистоту та охайність в оселях. Щодня кімнати перевіряв строгий ревізор: якщо умови проживання його влаштовували, то він залишав свою рекомендацію з відзнакою, а якщо ж ні - записку з проханням прибрати. За охайність давали призи.
І на завершення, остання ніч у таборі відрізнялася трішки від інших. Ми усі сиділи біля ватри, співали пісні, також був салют і шашличок, якому були усі раді.
Час промайнув швидко, а вражень назбиралося дуже і дуже багато.
До нових зустрічей!!!
Люба Палюга
Коментарів: 0