19 серпня 2022 року, у свято Преображення Господа нашого Ісуса Христа, в монастирі святого Онуфрія в Добромилі, як і кожного року, відбувся величний відпуст. Численні прочани молилися за мир в Україні та за перемогу у справедливій борні.
Святкову Божествену Літургію в монастирському храмі очолив о. Веніамин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та економ Провінції Найсвятішого Спасителя отців Василіян. Йому співслужили отці Павло Федусів, ЧСВВ, провінційний радник та ігумен Золочівського монастиря, Симеон Манько, ЧСВВ, ігумен Добромильського монастиря, Андрій Драган, ЧСВВ, ігумен Лаврівського монастиря, Павло Коляса, Добромильський декан. Священнослужителі з Василіянських монастирів та поблизьких парафій сповідали прочан.
У проповіді о. Веніямин Чернега звернув увагу на те, що багато визначних подій в історії обраного народу відбувалися на горі. Подібно вчинив Ісус, коли преобразився перед учнями. Подія преображення надихає нас, українців, особливо тепер, під час жахливої війни, коли на нас летять бомби і ракети. Але ми витримаємо і вистоїмо, бо знаємо, що з нами Христос. А ще більше, бо ми в духовному смислі йдемо на свою гору, де разом із Спасителем і самі маємо преобразитися. Дехто каже, що вже народ, змінився, а інші – що тільки повинен пройти шлях змін. Та найважливіше, що наше преображення справді відбудеться, і станеться це тому, бо з нами Господь Ісус.
Після Божественної Літургії відбулося посвячення образу Пресвятої Богородиці. Відомий французький художник Людвіг Оген Майне, вражений красою княгині Єлизавети Заславської («Добромильської Мадонни»), дружини Івана Щасного Гербурта, в 1838 році намалював ікону для замкової церкви, палацу в Хиршбурні біля Інгольштату в Баварії. Автор назвав свій твір «Мадонна радості». Основою ікони послужив прижиттєвий портрет Єлизавети із сином Левом, 1603 рік. Як показує хроніка того часу, саме дружина вплинула на Івана Гербурта стати захисником Української церкви і передачі землі під побудову Добромильського монастиря. В наш час український художник Володимир Сірко, який організував реставрацію ікон монастиря, зробив копію «Добромильської Мадонни». Фундатором та ідейним натхненником цього став доброчинець монастиря Пушак Андрій Пилипович.
На завершення спільних Богослужінь усі разом помолились за Україну піснеспівом «Боже великий, єдиний», а потім, згідно із звичаєм, освятили плоди наших садів і полів, що їх принесли прочани, які вишикувались довгими рядами навколо церкви і аж до в’їзної брами.
Повідомив: бр. Франциск Новосад, ЧСВВ
Інформаційний відділ отців Василіян
Коментарів: 0