22 серпня 2023 року у львівському василіянському монастирі святого Онуфрія відбулось патрональне свято Провінції отців Василіян Найсвятішого Спасителя в Україні. Божественну літургію очолив Протоігумен о. Йоан Школик, ЧСВВ, йому співслужили отці ігумени, настоятелі та інші священнослужителі Василіянського чину.

У проповіді о. Протоігумен зазначив словами псалма, що «як то добре, як то любо, коли брати живуть разом». Псалмоспівець влучно охарактеризував почуття людини, яка є суспільною істотою і бажає жити у гармонійній спільноті. Кожна спільнота, як і людина, має день народження. Сьогодні ми зібралися для відзначення Дня Провінції Найсвятішого Спасителя. Кожна спільнота має фундаменти, на яких тримається. Їх існує багато, але сьогодні виділимо три важливі чинники, які утримують спільноту.

Перше – пам’ять. У Старому Заповіті головним закликом є пам’ятати про Бога і його заповіді. Цілі покоління василіян будували цю спільноту. Людина, яка не пам’ятає минулого, не має майбутнього. Друга характерна риса – це вдячність. Святе писання постійно закликає нас бути безнастанно вдячними. Вдячну людину хочеться ще більше обдарувати. Ознака Божого благословення – коли вдячність існує у житті спільноти. Третя чеснота – братня любов між отцями і батьками, яка є цементом, що зв’язує багато цеглин в одну будівлю. Перші християни мали велику взаємну любов і вона повинна бути прикладом для сучасних учнів Христових. Наприкінці проповіді о. Протоігумен привітав ювілярів та всіх присутніх і побажав їм миру, радості та осягнення Божого Царства на землі й у вічності.

Після Божественної та спільного фотографування учасники свята перейшли до монастирської трапези, в якій продовжилась урочиста програма. Перед присутніми виступив Володимир Мороз, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського Католицького Університету, краєзнавець та дослідник, із доповіддю «Почаївський василіянський монастир в українській культурі та історичній пам’яті». У доповіді дослідник представив історичні факти, явища та оцінив значення монастиря в українській історії і культурі. Монастир був величезним духовним центром, який завдяки друкарні та місійним заходам був відомий повсіх теренах, на яких проживали українці чи греко-католики, від Ніжина і Полтави на сході, до Мукачева Пряшева на заході. Уже у XVIII столітті саме отці Василіяни через друковані видання цілеспрямовано почали запроваджувати звичайну українську мову у книгах, богослужіннях та проповідях. Сучасна Греко-Католицька Церква та великий пласт української культури значною мірою сформовані діяльністю василіян Почаївського монастиря.

Після доповіді о. Протоігумен привітав отців і братів, які у 2022 та 2023 роках відзначали ювілеї складення професії довічних обітів чи ієрейських свячень, та вручив їм пам’ятні грамоти від імені Провінції. Між нагородженими вл. Василій Тучапець, ЧСВВ, екзарх Харківський, який відзначив 25-ліття єрейських свячень, о. Володимир Пачинський, ЧСВВ відзначив 50-літній ювілей священства. Загалом відзнаки отримали тридцять отців і братів. У дружній святковій атмосфері атмосфері відбулись збори настоятелів, під час яких подано необхідні інформації та оголошено про скликання звичайної Провінційної капітули, яку заплановано провести 12-16 лютого 2024 року.

Інформаційний відділ отців Василіян

Світлини: Роман Дацьо