29-30 липня 2023 року у Крехівському василіянському монастирі святого Миколая пройшов нещодавно започаткований відпуст на честь празника вшанування чудотворної ікони Божої Матері. Наприкінці XVІІ століття єпископ Йосиф Шумлянський проголосив ікону чудотворною, коли було стверджено багато чудес оздоровлень, а сам він став свідком чудесного плачу зображення Пречистої Діви.

Святкування розпочались процесійним ходом до джерела, яке знаходиться у лісі біля монастиря, та урочистого водосвяття. Від 16:00 години на Побійній горі відбулась молитва «Хресної дороги», яку провів о. Роман Мельник, ЧСВВ, соцій новіціяту, який запропонував роздумати над тим, як саме Пречиста Діва Марія переживала страсті свого Сина. Після завершення хресної ходи, о 18:30 духовенство разом із паломниками молились Велику вечірню з Литією просто неба, на відпустовому майдані, яку очолив Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні о. Йоан Школик, ЧСВВ а брати семінаристи прославляли Бога та Пресвяту Богородицю своїм чудовим співом.

Після вечірні, під звуки передзвону церковних дзвонів та урочистого співу церковного хору священики, монахи, церковні товариства, спільнота «Друзі Бога» та всі вірні взяли участь в урочистій процесії, в якій чудотворну ікону Пресвятої Богородиці з монастиря перенесли до відпустової площі та встановили над головним відпустовим престолом.

Вечірню Святу Літургію о 19:30 очолив о. Теодозій Янків, ЧСВВ, вислужений Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні, перший після виходу з підпілля ігумен Крехівсього монастиря та магістр новиків. У проповіді він зауважив, що після повернення василіян до Крехова у 1990 році, коли у монастирі ще не було чудотворних ікон Пресвятої Богородиці та святителя Миколая, відчувалась якась сухість у чернечому житті, наче чогось не вистачало. Лише коли відбулось повернення ікон, монаше життя ожило: молитва стала більш палкою, з’явилося багато покликань, ченці раділи і завзято працювали і навчалися, знаючи, що за них заступаються Пречиста Богородиця та Миколай Чудотворець з цих чудотворних ікон.

Опісля відбувся молебень до Божої Матері, який відслужив о. Віктор Батіг, ЧСВВ, духівник, а Адорацію Найсвятіших Тайн – о. Филип Блажкевич, ЧСВВ, економ монастиря, разом із спільнотою «Друзі Бога». Протягом всієї ночі чування у храмі очолював о. Павло Долішній, ЧСВВ зі Львова.

30 липня, у неділю раненько, прочани молились святу літургію в мурованому храмі, а утреню і акафіст до Богородиці – на відпустовій площі.

Об 11:00 годині, після процесії з монастирського храму до відпустового майдану, розпочалась архиєрейська Божественна літургія, яку очолив владика Михаїл Колтун, єпископ Сокальсько-Жовківський. Йому співслужили отці Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Веніамин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та економ, намісник Львівського монастиря, Володимир Маланюк, ЧСВВ, магістр новіціяту та ігумен Крехівського монастиря, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ректор ВІФБС, ігумен Брюховицького монастиря, Павло Федусів, ЧСВВ, Радник Протоігумена, ігумен Золочівського монастиря, Микола Шикітка, парох с. Підгайчики, численне духовенство.

У проповіді владика Михаїл наполегливо заохочував довіритись Богу та Пречистій Діві Марії, а також наголосив, що молитва і прощення є нашою зброєю у війні України з Росією. Владика має й особистий досвід частого спілкування із військовиками, які захищають Україну перед ворогами, як головний капелан Української Греко-Католицької Церкви. Від Пресвятої Богородиці ми покликані брати приклад віри та відповідальності за спасіння світу, бо ми теж не тільки самі за себе відповідаємо, але й за всіх людей. Ми маємо запевнення її допомоги, в якій жертвуємо своє життя для того, щоб виконати Божу волю, стати свідками сили віри та отримати ласку для праці на добро людей та України.

Під час Божественної служби ченці василіяни Йосафат Надич, ЧСВВ, Ілля Шикітка, ЧСВВ та Іларіон Смуток, ЧСВВ, склали урочисту професію довічних обітів, через які остаточно приєдналися до Чину святого Василія Великого, з усіма правами та обов’язками, і присягнули перед о. Протоігуменом і братією, що зберігатимуть обіти добровільного убожества, досмертної чистоти та досконалого послуху у цьому чинні аж до смерті. Також владика уділив дияконські свячення Тарасу Филистину, який священнодіятиме у Сокальсько-Жовківській єпархії УГКЦ.

Після святої літургії до вірних із подячним словом звернулися о. Протоігумен Йоан Школик, ЧСВВ, о. ігумен Волоимир Маланюк, ЧСВВ, від імені професів довічних ообітів бр. Ілля Шикітка та нововисвячний о.д. Тарас. На святі були присутні вельмишановні Павло Бакунець, Народний депутат України від місцевого виборчого округу, Олег Вольський, Міський голова Жовкви, які привітали владику Михаїла із тридцятиліттям єпископського служіння. Наприкінці святкувань преосвященний владика уділив присутнім повний відпуст та поблагословив присутніх свяченою водою.

Протягом святкувань кожен мав змогу приступити до Таїнства Сповіді просто надворі - по території були розставлені сповідальниці та парасольки від сонця. Під час перерв прочани могли підкріпитись у монастирській кав’ярні «Viviano», милуватись древніми святинями, або віднайти зв’язок із Богом у приватній молитві. Два дні відпусту пролетіли як одна мить, але сподіваємось, що саме та мить принесла велику духовну користь кожній людині, яка прийшла на цей празник.

Інформаційний відділ отців Василіян

Повідомив бр. Петро Бойко, новик

Світлини бр. Володимир Кмиць, ЧСВВ, бр. Йоан Касіян, ЧСВВ