25 травня 2023 року у золочівському монастирі Вознесіння Господнього відзначили храмове свято. Золочівський монастир став осередком відродження Української Греко-Католицької Церкви в цьому краї, а в 1994 році в ньому розпочав діяльність Василіянський інститут філософсько-богословських студій Йосифа Рутського, який перенесли до Брюхович у 2001 році. Цього року ще однією нагодою для святкувань є вшанування пам’яті 400-ліття з мученицької смерті великого святого усієї Католицької Церкви священномученика Йосафата.

Зранку братія монашої семінарії з Брюховичів заспівала урочисту Утреню, яку очолив ігумен монастиря у Володимирі о. Марко Максимів, ЧСВВ. Сонячна погода та спів пташок створювали приємну молитовну атмосферу. Божий люд мав можливість призадуматися над текстами молитов та важливістю цього свята у церковному році.

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Василь Тучапець, ЧСВВ, екзарх Харківський, вислужений ігумен золочівського монастиря. Йому співслужили отці Йоан Школик, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Веніямин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та економ, Павло Федусів ЧСВВ, радник протоігумена та настоятель золочівського монастиря, Йосиф Кралька, ЧСВВ, радник протоігумена та ігумен дрогобицького монастиря, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ректор семінарії та настоятель монастиря у Брюховичах, Володимир Маланюк, ЧСВВ, магістр новиків та ігумен крехівського монастиря, Юліан Хомечко, ЧСВВ, ігумен монастиря у Підгірцях, Анастасій Панькевич, ЧСВВ, ігумен луцького монастиря, Михайло Сукмановський, золочівський декан, Еміліан Семенишин, ЧБМ, сотрудник францисканської парафії, Вітольд Пяцельчиц, парох римо-католицької парафії, який належить до чину Піарів, та інші отці.

У проповіді владика наголосив, що цьогорічне свято ми відзначаємо під час війни, коли то наші воїни захищають нашу землю від жорстокого ворога, і ми єднаємо наші серця у надії і молитві за всіх наших захисників. Бог сотворив людину і подав їй ласку свободи і свобідної волі, та людина зловжила Божий дар свободи, відділила себе від Бога, і Отець Небесний послав свого Сина, який став людиною в тілі, в якому він приніс себе в жертву і викупив нас для неба. Після свого воскресіння Господь протягом сорока днів гуртував учнів, передав їм остаточне доручення, а потім разом із тілом вознісся на небо. Тіло – не зло і не темниця душі, у тілі ми теж освячуємося, бо воно дар Божий, в якому ми теж надіємося перебувати на небесах. Тому з Божою сило ми покликані творити добро у наших тілах.

У 2023 році відзначаємо 400-ліття мученицької смерті святого священномученика Йосафата, який був архиєпископом у Полоцьку, який тоді належав до Київської митрополії. Через його тіло Бог дав багато знаків і чудес. Господь через подвиг мучеництва дарував йому ласку вічного життя і зробив прикладом для нас, щоб показати, як необхідно працювати для свого спасіння.

Щороку громада вірних з міста та околиць приходить, щоб духовно збагатитися та розділити радість такого празника усією християнською спільнотою. Також на празник приїхало багато внутрішньо переселених осіб, парафіян василіянського монастиря у Званівці, що на Донеччині. Багато вірян скористали зі Святих Тайн Сповіді та Євхаристії та отримали Повний відпуст та прощення кар за гріхи.

Наприкінці Служби Божої владика подякував отцям Василіянам, вислуженим настоятелям монастиря, сестрам Служебницям та сестрам святого Йосафата. До вірних із подячним словом звернувся о. Володимир Палчинський, ЧСВВ, перший ігумен відновленого після підпілля монастиря, та о. Павло Федусів, ЧСВВ, ігумен монастиря.

На закінчення святкувань владика Василій звершив Освячення води, а на відпустовій сцені діти «Школи радості» виступили із чудовим концертом з нагоди святкування цього величного празника. Тому вірні не поспішали розходитися додому, а мали можливість спільно провести час та духовно відпочити.

Повідомив о. Тадей Херович, ЧСВВ

Інформаційний відділ отців Василіян