Діяльність о. Віталія Байрака, ЧСВВ у Жовкві

Володимир Байрак народився 24 лютого 1907 року в Швайківцях Чортківського району, Тернопільської області. Його сім’я була глибоко релігійною, тому не дивно, що юнак обрав саме чернечий шлях.

Володимир вступив до Василіянського Чину Св. Йосафата у вересні 1924 року, обравши ім’я – Віталій. Після новіціату продовжив своє духовне та інтелектуальне приготування в монастирях Лаврова, Добромиля і Кристинополя ( сьогодні м. Червоноград )

У лютому 1933 року склав довічні обіти та був призначений на служіння у василіанський монастир в м. Жовкві. Свою першу Святу Літургію отець Віталій відправив в рідному селі.

У Жовкві отець Байрак був провідником «Марійської дружини» та «Апостольства молитви». Він передавав свою любов до церкви та до ближнього іншим.

Історія подає один зворушливий випадок, який стався в храмі Пресвятого Серця Христового за участі о. Віталія Байрака. Перед початком Другої світової війни, в 1939 році, о. Віталій, відправляючи Святу Літургію, почув голос Святого мученика Партенія ( мощі якого перебувають у цьому храмі), який попереджав, що має статися лихо. По закінченні Божественної Літургії о. Віталій Байрак вивів близько 500 віруючих у підвал церкви. І в момент, коли усі зайшли – пролунав сильний вибух, що аж затряслися стіни храму. Всі думали, що він завалився. Вірні довго і щиро молилися і дякували за те, що Господь захоронив їх від несподіваної смерті. А через деякий час, коли всі вийшли, були дуже здивовані – храм стояв цілий і нічого не було зруйновано.

Увесь свій час і сили молодий монах віддавав молитві й праці.

У червні 1941 року отець Віталій став ігуменом монастиря Пресвятої Тройці в Дрогобичі. Тут він продовжував свою душпастирську діяльність і став провідником тих же товариств, що у Жовкві.

У вересні 1945 року був заарештований за обвинуваченнями у антирадянській пропаганді проти тогочасної влади, порушення громадського порядку, поширення цивільних та релігійних забобонів. Військовий трибунал Дрогобицької області засудив о. Віталія на 8 років ув’язнення у «виправних» таборах примусової праці з конфіскацією майна. Його кинули в тюрму під назвою «Бригідки» в Дрогобичі.

Ці звинувачення були безпідставними. Про це свідчить документ реабілітації, виданий Управлінням Служби Безпеки України від 30 січня 2001 року. Текст документа був висланий єпископові Самбірсько-Дрогобицькому Юліанові Вороновському. У ньому стверджується, що о. Байрак реабілітований 14 серпня 1955 року. Отже, всі звинувачення проти отця Байрака були сфальсифікованими.

Отець Віталій помер 16 травня 1946 року і був похований біля в’язничного муру.

27 червня 2001 року в місті Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ, відбувся обряд беатифікації.

Свята Католицька Церква звеличує пам'ять блаженного Віталія Байрака 27 червня, спільно з іншими ісповідниками Христової віри.

Сьогодні, в пам'ять про цю історичну постать, при храмі Пресвятого Серця Христового діє Катехитична школа імені Віталія Байрака. Не випадково школу названо саме його іменем, адже душпастирська діяльність та християнське виховання, про яке дбав блаженний о. Віталій Байрак заклали міцний фундамент нашого храму.

Галина Шиделко

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар