У підземеллях вільнюської церкви— крипта з останками ста ченців, прихожан і добродійників XVII–XVIII ст.

У Старомісті Вільнюсу розташовано храм Пресвятої Трійці – сакральне місце, де греко-католики Литви мають змогу молитися українською мовою. Саме у цьому храмі знайдено крипту з давніми захороненнями. Існує думка, що це можуть бути останки ченців, видатних парафіян і добродійників церкви з XVII–XVIII століть. На даний час піднято і розпочато дослідження 12 захоронень. Є надія, що буде ідентифіковано хоч би частину людей, похоронених у підземеллях церкви.

Крипта в церкві неподалік від головного вівтаря була виявлена у 2014 році. Існує думка, що це можуть бути останки ченців, видатних парафіян і добродійників церкви XVII–XVIII століть.

Є надія, що буде знайдено майбутнього святого

Священик Павло Яхимець, парох церкви Пресвятої Трійці, стверджує, що на даний момент є ясним хоч б те, що в цих підземеллях поховані отці Василіяни, а також парафіяни, які долучилися до будівництва і утримання цього храму.«Я дуже сподіваюся, що, з Божою поміччю, можливо вдасться знайти останки одного з наших колишніх священнослужителів, Митрополита Київського Йосифа Рутського, які нам дуже дорогі, оскільки він може бути майбутнім святим», – сказав парох церкви.

На жаль, останки у крипті складено, не дотримуючись поваги до померлих. У вересні цього року археологи Історичного факультету Вільнюського університету приступили до досліджень крипти, виявленої у храмі української спільноти.

Близько ста останків

За словами керівника дослідження, археолога з Історичного факультету Вільнюського університету, професора Альбінаса Кунцявічюса, поки що точно не відомо, скільки захоронень знаходиться в цьому місці – дослідники вважають, що близько ста. За твердженням професора, поки що науковці досліджують тільки 12 останків. А у крипті вони знайшли і останки, що там були похоронені, і останки, що їх було принесено з інших місць і скинуто у крипту. Цілком можливо, що деякі останки сюди перенесено зовсім недавно, може навіть у 1969 році, коли церкву було віддано теперішньому Вільнюському Технічному університету ім. князя Ґядимінаса і вона була перетворена на Лабораторію по дослідженню міцності муру. Про це свідчить знайдений обривок газети того часу.

«Слід сказати, що хоча останки було принесено і скинуто у крипту, але це було зроблено досить акуратно. Це не скелети, більша частина останків є муміями, це не кістки, а висохлі люди», – так про стан останків сказав А. Кунцявічюс.

За словами професора, фахівці, що досліджують останки, мають намір з належною повагою все зафіксувати, дослідити труни, а особливо – надписи на них, виконати якомога детальніше антропологічне дослідження, оскільки обов’язково слід встановити стать, вік людини, можливо і хвороби, якими вона перехворіла. Також триває пошук даних в історичних джерелах. А вже після об’єднання зібраного матеріалу можна буде ідентифікувати хоч би частину похоронених осіб.

«Разом з Департаментом культурної спадщини і представниками церкви ми уже розглядаємо, якою буде подальша доля останків. Поки що ясно тільки одне – вони будуть з належною повагою похоронені», - сказав А. Кунцявічюс.

«Це не антропологія заради порятунку»

Розмови і планування робіт почалися більше ніж рік тому. «По-перше, треба тішитися тим, що уперше в Литві такі роботи проходять за планом – це не антропологія заради порятунку. Всі роботи виконуються, як то прийнято у світі: спочатку здійснюються вичерпні історичні дослідження, потім складається ймовірний список похованих осіб, збираються особисті дані, які можуть допомогти їх ідентифікувати», – розповідає проректор Вільнюського університету, професор антропології Рімантас Янкаускас.

Щодня з ранку до вечора у даний час в храмі перебуває біоархеолог Історичного факультету Вільнюського університету, доктор Юстіна Козакайтє. За її твердженням, з десяти нині досліджуваних останків усі належать чоловікам, більшість з них – літнього віку (50 років), хоча є двоє молодих чоловіків, приблизно 20-25 років.

Є муміфіковані останки – двоє з десяти. «Згідно наших припущень, одна мумія є натурально муміфікована, очевидно, завдяки певним, сприятливим для цього умовам. А другу, у якої під час чищення області живота відкрилася черевна порожнина і звідти почала сипатися тирса, було бальзамовано. Знімки будуть надіслані колегам з інших країн, які більше працюють при дослідженнях подібних останків», – розповіла науковець.

Хвороби можуть допомогти ідентифікувати людей

Інші останки – це скелети. «Є деякі цікаві аспекти досліджень, які можуть допомогти нам ідентифікувати особи – це, наприклад, хвороби, на які вони хворіли. Один чоловік, 50 років, хворів на подагру – так звану хворобу королів, що виникає із-за ситого способу життя (вживання м’яса, риби, алкоголю). Він страждав, йому було затиснені суглоби стопи, рухатися йому було досить боляче. Інша людина, також у віці 50 років, мала прогресуючий артрит, у нього були пошкоджені суглоби стегна і коліна, а також пошкоджено стопу. Можна припустити, що наприкінці життя йому було дещо важче рухатись, він міг навіть користуватися ціпком. Це також є тим фактом, який може дозволити нам пов’язати його з особою», – сказала Ю. Козакайтє.

Історія життя ще однієї похованої особи також не була веселою – він отримав важку травму, у нього були зламані ребра, він зазнав великої кровотечі, через що не належним чином зрослися хребет і ребра. Науковці висловлюють здогад, що ця людина довгий час була прикута до ліжка, а коли одужала, то проблем із здоров’ям не вдалося уникнути. Ю. Козакайтє стверджує, що вона не може точно сказати, як можна було отримати таку травму – вочевидь, таку травму можна було отримати або впавши з великої висоти, або зазнавши насильницького нападу, або потрапивши під колеса карети.

«Нас, хто працює з останками, неприємно вразило те, що у багатьох трунах бракує черепів. Це вандалізм», – сказала Ю. Козакайтє.

Все-таки, як каже А. Кунцявічюс, останки не зазнали особливих пошкоджень, хоча черепів і бракує.

Науковці читають тестаменти

Мартінас Якуліс, доктор історичних наук Історичного факультету Вільнюського університету, розповідає, що розпочав своє дослідження з вивчення тестаментів більше ніж 600 мешканців Вільнюсу. «У них я шукав властивої тому часу – XVII-XVIII століттям – вказівки, у якому місці та людина, що укладала тестамент, могла би бути похована. Під час цього дослідження вдалося встановити декількох людей, які зобов’язали виконавців своєї останньої волі похоронити їх у криптах, що знаходяться у підземеллях саме цієї церкви», – поділився першими результатами М. Якуліс.

За словами історика, здобутий матеріал дозволяє припустити, що таких крипт було більше ніж одна. Проте метрик про смерть церкви Пресвятої Трійці не виявлено, а вони могли б дуже допомогти при ідентифікації осіб, похоронених у підземеллях.

Професор сподівається, що після широкого поширення новини про знайдену крипту і виявлені в ній останки можливо віднайдеться хто-небудь, хто пам’ятає події 1969 року, коли церква перейшла до Вільнюського Технічного університету ім. князя Ґядимінаса – ще, ймовірно, повинні бути люди, яким відомо, звідки було принесено і скинуто у крипту останки, що перед тим були похоронені у іншому місці.

Наступного року буде реставровано дахи і стіни

Археологічні дослідження підземель церкви Пресвятої Трійці фінансує Департамент культурної спадщини (ДКС) (замовник робіт – державне підприємство «Пам’ятники Литви»). ДКС також цього року розробляє проект впорядкування фасадів церкви. Торік були розпочаті роботи по впорядкуванню даху цієї церкви.

Альґімантас Деґутіс, заступник директора ДКС, стверджує, що цей об’єкт є важливим не лише для греко-католицької спільноти, а його стан і справді був поганим. Роботи були розпочаті у 2013 році.

«Дослідження, що тепер здійснюються, є дуже важливими, розроблено проекти по ремонту даху і фасадів, дуже сподіваюся, що вже наступного року роботи будуть рухатися швидше. ДКС виділив необхідні кошти, але тих коштів не надто багато. Для досліджень, які проводяться тепер, виділено 9 тисяч євро, а на ремонт і проектування дахів на цьому етапі – 50 тисяч євро. Ми були передбачили ще у цьому році почати і закінчити роботи по впорядкуванню даху, але унаслідок специфічних технологічних вимог не змогли почати роботи, оскільки дуже дорого коштує риштування, тож було вирішено дахи впорядкувати разом з фасадами, використовуючи те ж саме риштування. Тому це буде зроблено наступного року», – сказав заступник директора ДКС.

Храм Пресвятої Трійці є унікальною сакральною, історичною і архітектурною пам’яткою. Історія цього місця переплітається з життям Трьох Віленських мучеників (Святих Антонія, Іоанна і Євстафія), Священомученика Макарія, Святого Йосафата і пам’яттю про них. Це, вочевидь, єдине місце у Литві, з яким пов’язана згадка про найбільшу кількість святих. Сучасна мурована церква була фундована у 1514 році як подяка за перемогу над Москвою у битві під Оршою (у 2014 році було відзначено 500-річний ювілей церкви). Монастир, що був заснований у XVII столітті поряд з церквою, став впливовим центром поширення ідеї Унії католиків і православних.

Віолєта Ґріґалюнайтє

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар