Світязь зустрічає молодь з Луцька

25-30 липня 2016 р. Б., з благословення луцького екзарха Йосафата Говери, молодь храму св. Василія Великого взяла участь у проведенні християнського табору «Дорогою Милосердя» на березі мальовничого озера Світязь.


Програма відпочинку була цікавою і насиченою. Наш таборовий день розпочинався Божественною Літургією, яку очолював духівник табору — о. Августин Запоточний, ЧСВВ. Щодня під час катехизацій молодь пізнавала життя святих, які свідчили Боже милосердя своїм життям: бл. Павла Гойдича, бл. Омеляна Ковча, бл. Йосафати Гордашевської, св. Терези з Калькути, св. Фаустини Ковальської, св. Франциска. Купання в озері було поєднано з різними спортивними іграми та естафетами. Вечорами молодь гуртувалась довкола ватри, де таборові сім’ї представляли свої напрацювання, молилися вервицю, читали поетичні твори, співали духовні та українські пісні, ділилися своїми пережитими враженнями під час «свічки».


Цей спільнотний відпочинок разом з Богом щоліта залишає у наших серцях незабутні спогади і великі Божі ласки у духовному житті.


Висловлюємо щиру вдячність Богові і всім, через кого Він подбав про нашу молодь: владиці Йосафату Говері, о. Терентію Цапчуку, ЧСВВ, о. Августину Запоточному, ЧСВВ, братам Пасиву Филику, ЧСВВ та Йосафату Ковалюку, ЧСВВ, а також щедрим жертводавцям, які посприяли проведенню християнського табору.

https://www.youtube.com/watch?v=-PMV8Bv_w_Y#t=67

ВІДГУКИ

 

Християнський табір — це місце, де присутній Ісус,де присутня любов.В цій спільноті ти можеш знаходитись і відпочивати де завгодно,хоч в печері і на дні озера,незалежно від умов проживання чи наявності душа.Тобі неважливо, що було перед тим чи що буде після того,ти живеш тим що є.Щороку все по-різному, але однаково незабутньо. Складається враження, ніби тих веселих моментів взагалі не було помітно,але це не так — просто вони відбувалися щосекундно, і ти не можеш їх розділити, бо вони, як одне ціле , зробили цю чудову дружню атмосферу.Якби в мене був лише один тиждень життя, то я б хотіла прожити цей тиждень так, як я його прожила на таборі цього року. І кожна людина, присутня на ньому, була дійсно невід’ємною частинкою, без якої б табір був би вже не той. На жаль, ця невеличка історія, яка тривала 6 днів вже скінчилась,хоча вона складає частинку спогадів,які створюють мене,і я з нетерпінням буду чекати наступного літа,наступного табору,наступної історії,наступних катихизацій,Божественних Літургій,плавання за буйками,волейболу,ватр з вервицями, і, звичайно, незабутніх ночей.

Оля Пасічник


В одному з квестів, які ми організовували до табору, було завдання сфотографуватись з чимось, що буває тільки на християнському таборі. Згодом, я зрозумів, що існує дуже багато речей, які знайдеш лише тут, але з цими речима не можна сфотографуватись, навіть більше того — їх нереально з чимось порівняти чи спробувати описати. Табір — це абсолютно нова атмосфера, нові люди, новий стан душі. Це коли ти 24/7 живеш у присутності живого Бога, коли, що би ти не робив, чи то катехизував, чи вчився, чи грався, чи співав біля ватри, чи фотографував, чи просто сидів на березі озера і дивився на зорі, наповнене сенсом. Тоді ти розумієш, що справді, величні діла Господні. І табір це подяка Богові за те, що Він з Тобою і подяка тобі за те, що ти з Богом та Церквою. Така віднова дає зрозуміти, що Церква жива, показує, як окремі люди творять спільноту в Христі. Дякую Господеві за його ласку, його присутність, постійну опіку та любов. Дякую цим чудовим людям за нашу дружбу, наші жарти, ватри, розважання, за їх присутність у моєму житті та за сюрпризи, які через них робить мені Господь. Дякую також Його Преосвященству Кир Йосафату за благословення та сприяння проведенню, о. Терентію за організацію цього табору, о. Августину за духовний провід, а також братам — василіанам за опіку над нами та усім жертводавцям. 
Окрема подяка всім кухарям і людям, які в різний спосіб опікувались нами цього тижня.Чекаємо продовження наступного літа ;)

Максим Віщик

Мабуть, найбільше християнський табір відрізняється від інших таборів тим, що на ньому приходить усвідомлення, що все може бути набагато простіше. Що можна просто відпочити, що люди поруч — це справді твої друзі і що Бог присутній завжди і усюди. Теплі розмови, жарти, пісні на ватрах, ігри, «таємний друг» — це те, що хочеться постійно перемотувати у своїй пам’яті, жаліючи, що не можна повернути час назад. Цього року мені надзвичайно сподобалася сімейна атмосфера, яка панувала на таборі. Усі заняття сприяли ще більшому зближенню всіх учасників, так що під кінець кожен сприймав один одного, як хорошого друга. А Свята Літургія, молитви і катехизації допомогли всім знайти міцний зв’язок з Господом. І це найголовніше. Я не можу описати словами, наскільки гарний слід залишив цей тиждень у моєму серці і наскільки це важливо для мене. Я дуже вдячна всім людям, які в той чи інший спосіб долучилися до організації та проведення цьогорічного табору. Ви подарували всім нам справді неоціненну можливість провести цей час з Богом і один з одним. Ці дні я згадуватиму ще дуже й дуже довго.

Софія Шершун

Джерело: osbm.lutsk.ua

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар