У Київській семінарії вшанували пам’ять о. Юліана Дація, ЧСВВ

22 лютого, у день смерті о. Юліана Дація, ЧСВВ під проводом ректора Київської Трьохсвятительської Духовної Семінарії о. Петра Жука отці cемінарії відслужили Панахиду на знак вшанування пам’яті засновника Згромадження сестер мироносиць.

С. Августина Чорноус, Настоятелька Згромадження мироносиць у попередній каденції, зробила братам-семінаристам коротке представлення життя о. Юліана, а також коротку історію заснування Згромадження. Зі слів с. Августини випливає, що о. Юліан прийшов до Чину св. Василія Великого у нелегкі часи, коли Чин перебував у духовному занепаді і потребував радикальної віднови. З цієї причини відбулася реформа Василіянського Чину під проводом оо. Єзуїтів (т. зв. Добромильська реформа).

Вступивши до новіціату в Добромилі, о. Юліан вів святе життя і на цьому тлі заприятелював з майбутнім митрополитом Андреєм Шептицьким, який також був першим з реформованих василіян. Саме близька дружба, як пояснила сестра, ймовірно послужила підґрунтям для заснування і розвитку Згромадження, коли о. Юліан виявив свою ініціативу митрополиту Андрею.

Отець ректор підсумував, що заснування Згромадження мироносиць було Божим ділом, оскільки, Згромадження живе до нині. Сам засновник при всьому його баченні потреб і сфери служіння Згромадження на той час не міг і приблизно здогадуватись, що сестри сьогодні будуть служити семінарійній спільноті КТДС. За словами о. Петра, цей чернець прославляється не тільки чеснотами і заслугами, але й через служіння кожної преподобної сестри, яка прийняла харизму Згромадження. На завершення о. Петро висловив подяку сестрам за служіння у нашій спільноті. 

Коротка біографічна довідка ієрм. Юліана Дація

Преподобний о. Ю. Дацій був серед перших реформованих василіян, відзначався глибоким духовним життям. Крім того, він досконало знав латинську, німецьку і французьку мови. У апостольській ділянці був добросовісним парохом, знав усіх парафіян по імені, дбав про релігійне виховання підростаючого покоління.

Народився о. Ю. Дацій 27 червня 1863 р. в с. Кореличі біля Перемишля. Закінчив Перемишську гімназію і в жовтні 1882 р. вступив до монастиря оо. Василіян у Добромилі. Перші обіти склав 26 червня 1884 р. Філософські й богословські студії закінчив у василіянському монастирі у Львові 24 червня 1887 р., а 18 серпня того ж року прийняв священиче рукоположення.

Першим місцем душпастирської праці о. Юліяна була парафія в Кристинополі, звідки він часто виїздив на місії. 1890 р. душпастирював у василіянській церкві в Львові, а з 1891 р. до 1894 р. був ігуменом монастиря у Жовкві, 1894 р. - у Львові, а з 1895 р. - соцій  для новиків у Добромилі. Тоді оо. Єзуїти вже залишили Добромиль, а першим василіянським магістром новиків був о. А. Шептицький.

о. Іриней Назарко згадує: «о. А. Шептицький разом з о. Ю. Дацієм були завжди зі своїми новиками на Утрені, на Часах, на Вечірні й інших церковних відправах».

Від 1896 р. о. Ю. Дацій знову став парохом василіянської парафії в Кристинополі й одночасно професором з історії Церкви, обрядів і церковного права для братів василіян. Від 1898 по 1900 рр. провадив новіціят сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. У монастирі був бібліотекарем та історіографом, писав хроніку Кристинопільського монастиря.

З 1900 р. о. Юліян служить в Лаврові, де впорядкував бібліотеку та архів. З 1901-1904 рр. був ігуменом у Бучачі, де займався реставруванням церкви та монастиря. Тоді Станиславівський єпископ Григорій Хомишин призначив о. Ю. Дація провідником Апостольства Молитви в Станіславській єпархії.

У 1905 р. о. Ю. Дацій знову повертається до Кристинополя, де був парохом до 1920 р. Там провадив Апостольство Молитви і братство св. Онуфрія. Під час свого перебування в Кристинополі о. Ю. Дацій заснував для міщан кредито-торговельну спілку «Руська Каса».

У 1910 р. - о. Юліан заснував Товариство “Мироносиці”. 30 червня 1914 р. – о. Ю. Дацієм засноване Згромадження Сестер Мироносиць. З 1920 - 1932 рр. о. Дацій - ігумен василіянського монастиря в Підгірцях. У с. Підгірці разом із отцем засновником переїхала спільнота сестер мироносиць. Ще рік служить ігуменом в Улашківцях, а вже з 1933 р. через поганий стан здоров’я переїздить до с. Лаврів на Львівщині, де виконує служіння духівника та сповідника для молодих василіан.

Був людиною високої духовної культури, вів листування з патріархом Дамаску Григорієм у справі Василіян в Азії, листувався з Василіянами з колегії св. Михаїла в Торонто, писав листи до о. Гаспара Щепковського, ТІ.

З початком Другої Світової війни, коли у вересні 1939 р. радянська армія зайняла територію Галичини, а всі студенти залишили Лаврівський монастир, виїхавши до Оломовцу (Чехія), о. Ю. Дацій залишився. Але з другим приходом Червоної армії в 1944 р. він був змушений переселитися до Добромильського монастиря. Саме до цього монастиря він прийшов у 1882 р. тут і доживав останні роки свого життя. 31 жовтня 1946 р. о. Ю. Дація разом із  о. Северіяном Гнатюком радянська влада вигнала із Добромильського монастиря. Отець С. Гнатюк повернувся до своєї родини, яка проживала у сусідньому селі біля Добромиля, о. Юліян не був спроможний шукати своїх рідних, тому останні місяці свого життя доживав біля родини Василя Шандровського у с. Тарнава, де і помер 22 лютого 1947 р.

5 травня 2014 р. з благословення преосвященного митрополита Володимира Війтишина та владики Ярослава Приріза, а також протоігумена о. Пантелеймона Саламахи, ЧСВВ за ініціативою та особливим старанням м. Августини Чорноус було перенесено тлінні останки о. Ю. Дація до Головного дому Згромадження сестер мироносиць у м. Івано-Франківськ.

За матеріалами: ktds.org.ua

Читайте також:

Коментарів: 0

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар